Бакалаврат я закінчив у Києві, в КПІ. А на магістратуру я вирішив поїхати до Польщі. На четвертому курсі я, як і більшість студентів, задумався про те, що ж далі? Чи потрібна взагалі магістратура? Вирішив – що так.

Тоді постало питання: «Продовжувати навчатися у КПІ чи десь ще?». Залишатися в КПІ не хотілося з багатьох причин, вирішив навчатися за кордоном. А оскільки знаю польську (викладав її у школі Польського КПІ), то вибір країни був вкрай простим.

Покопавшись на різних сайтах університетів, порадившись із освітніми менеджерами з YES Center та з друзями поляками, обрав Гданську Політехніку. Скажу чесно, приваблювало те, що є море, у минулому це німецьке місто і те, що у ВНЗ є чудові програми з енергетики.

То в чому ж різниця між нашим Київським Політехом та Гданською Політехнікою?

Про те, що корпуси сучасніші і після ремонту, навіть не говоритиму. Про гуртожиток, тим більше. А ось про навчання розповім.

Час навчання. Те, з чим ви зіткнетеся на початку – це різниця в часі навчання. В нас це 4 роки плюс магістратура 2 роки. У Польщі це 3 на першому ступені (для інженерів 3,5) та ще 1,5 року на магістратурі. Тому якщо ви вирішите чинити, як і я після бакалаврату, то вам доведеться почекати ще один семестр. Правда ви можете його присвятити польській або роботі (мій варіант).

Розклад. Найбільше питань та непорозумінь викликає розклад. У КПІ це була дуже зрозуміла річ. Перша половина дня з 8:30 і до 16 у тебе пари, а друга половина дня відведена на всілякі факультативи та перездачі. І все це надруковано на великому аркуші та вивішене біля деканату. Тому багато студентів першого вересня влаштовують фотосесію цього плаката. Хоча мобільний додаток для розкладу також є.

У Гданську все виглядає дещо інакше. По-перше, пари розкидані протягом усього дня. Наприклад, у четвер у мене пари починаються о 7:30, а закінчуються о 19:00. А ось у понеділок — лише одна пара на 9:00. По-друге, є виключно електронна версія: там розклад, там повідомлення від викладачів, через цей сайт надсилаються лаби викладачам і через нього оплачується гуртожиток. З одного боку, набагато простіше – все в одному місці. А з іншого – потрібно бути постійно при інтернеті і щоразу вводити пароль та логін. Як на мене, електронний варіант комунікацій вирішує стільки ж проблем, скільки створює.

Лабораторні. Найважливіша частина будь-якого інженера – перевірка теорій практично. У КПІ на лабораторних є безліч пристроїв, приладів та іншого. Так, не все працює і не все сучасне, проте. У Гданську мене вразило те, що лабораторні з квантової фізики ми проходили на комп’ютерах. З одного боку, сучасна техніка, з другого — робили лише імітацію лабораторних робіт. Виконували все в дрібних програмах, написаних спеціально під досліди. Начебто нічого такого, але хотілося б робити своїми руками, адже там, де вже були справжні лабораторні, — все відкривалося з нового боку. Не можу уявити собі моменту, щоб викладач міг сказати: «ЛР№2 не працює, тому я просто дам вам дані» або «Приходьте зі своїми ноутбуками, наші не тягнуть автокад».

Пари. 99% викладачів роблять на свої лекції презентації, які запускають на проекторі та говорять у мікрофон. Усі матеріали після лекції – відправляють старості групи. Також завжди є можливість підійти та розпитати про те, чого не розумієш. Як справи в КПІ з проекторами знаєте самі. Найчастіше це просто зачитування з аркуша, написаного від руки.

Дисципліна. У КПІ набагато більше контролю до здавань, більше перевірок, зрізів та контрольних. Тут же в Гданській Політехніці набагато більше вірять у самоорганізацію студентів. Надається більше можливостей для того, щоб навчитися говорити та презентувати себе (майже на кожен предмет потрібно зробити презентацію, а не лише на щось рівня історії культури). І найголовніше – тут намагаються пояснити усе простими словами. Щоб кожен студент зрозумів, а не щоб завчив дуже розумні слова.

Сила діалогу. І найголовніше говоріть  – і двері вам відчиняться. Просто поспілкувавшись із ректоратом отримав знижку на навчання у 200 євро. Щоразу, підходячи з питанням – я отримую відповідь. В Україні поки що це зустрічається рідко.

Дивіться самі, що вам більше до вподоби та робіть свій вибір. Але якби переді мною знову стояв вибір навчального закладу, я не замислюючись вибрав би Гданськ.

Нікіта, студент Гданського політехнічного університету.